Нещодавно у базі даних патентів на промислові зразки знайшов два цікавих патенти.

Патент № 19147 "Пляшка"
Заявка: s200900579
Дата подання заявки: 15.05.2009
Дата публікації патенту: 25.06.2009
Автор: Нечитайло-Ріджок Ольга Володимирівна (UA)
Власник патенту: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НАЦІОНАЛЬНА ГОРІЛЧАНА КАМПАНІЯ" вул. 8 Березня, 3, кв. 123, м. Запоріжжя, 69068 (UA)




Патент №19244 "Пляшка"
Заявка: s200900580
Дата подання заявки: 15.05.2009
Дата публікації патенту: 10.07.2009
Автор: Нечитайло-Ріджок Ольга Володимирівна (UA)
Власник патенту: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НАЦІОНАЛЬНА ГОРІЛЧАНА КАМПАНІЯ" вул. 8 Березня, 3, кв. 123, м. Запоріжжя, 69068 (UA)



( читати далі )

Майже кожного дня телефонують різні люди і цікавляться реєстрацією авторських прав на сайт. Розповідаю, пояснюю і так щоразу хвилин по 10-15.
Поки в мене був вільний час, я написав маленьку статтю "Як зареєструвати авторські права на веб-сайт?".

українська версія: Як зареєструвати авторські права на веб-сайт?
русская версия: Как зарегистрировать авторские права на веб-сайт?

Іноді досить цікавим буває зворотній зв'язок у відповідь на інформацію на моєму веб-сайті.

Минулого тижня зателефонували журналісті телекомпанії НТН, які готують фільм про шахраїв від медицини, що за чималі гроші обіцяють лікувати усі хвороби пірамідами і талісманами. Журналістів привернула підбірка найабсурдніших патентів України.

Вчора в статистиці відвідувань і запитів із подивом побачив, що хтось зайшов на сайт за пошуковим запитом із Google "Дмитрий Романенко людоед".
Посилання за запитом веде на підбірку американських патентів.

Кожного дня хтось шукає інформацію про реєстрацію топографій мікросхем і читає відповідний розділ на моєму сайті. І це при тому, що в Україні таких реєстрацій мабуть і два десятки не нарахуєш!

Але найбільше дивують студенти, яки хочуть найти в інтернеті реферат, і сподіваються отримати не інформацію для його написання, а сам реферат і одразу готовий. Вони, як правило, шукають таке:
"Роль інтелектуальної власності у сучасному суспільстві",
"Патент як форма охорони прав на промисловий зразок"
і щось на кшталт "Достоинства и недостатки способов административно-правовой защиты интеллектуальной собственности".

А ще дуже дивують пошукові запити із помилками, або просто тупі:
"как проидумать торговою марку"
"изобритения герона"
"в каком году родился николай тесло"
"мусонские знаки и символы"
"витки математичної думки герона"

Завершуючи огляд абсурдних винаходів, публікую нову добірку Найбезглуздіші патенти Європи. У цій добірці представлені: віз-катамаран, кінський автобус, спосіб транспортування льодяних кульок з Антарктиди до Австралії, спосіб запобігання війні між США, Росією і Китаєм, діжка-капелюх та інші винаходи із країн Європи.

Цікаво, що моєю добіркою Найбезглуздіші патенти України зацікавився один із авторів внесеного до неї лікувального паранормального винаходу. У телефонній розмові він довго розпитував мене за якими критеріями відбираються "претенденти", і чи проводив я технічну експертизу його лікувального паранормального винаходу.
Автор залишився незадоволеним моїми відповідями. Мабуть заради помсти наведе на мене негативне біополе :-)

Спеціально для подібних випадків в кожній добірці я зробив таку примітку: " Ця публікація є особистою, суб'єктивною думкою автора щодо технічного рівня та корисності зазначених в ній об'єктів, і базується виключно на суб'єктивному розумінні автором здорового глузду й базового університетського курсу фізики. Технічна експертиза і випробування наведених в патентах об'єктів не проводилась."


(рус.) Самые глупые патенты Европы
(укр.) Найбезглуздіші патенти Європи

В 1867 році французский садівник Мон’є одержав патент на залізобетон.
Мон’є вирощував в теплицях пальми, потім пересаджував саджанці в глиняні горщики і відправляв для продажу до Англії. Горщики в дорозі билися, пальми гинули. Одного разу роздратований Мон’є вирішив сліпити діжку для пальми з цементу. Він узяв дві дерев'яні бочки і помістив їх одна в одну, а проміжок між стінками залив цементом, одержавши бетонну тонкостінну діжку. Для більшої міцності він уклав її в каркас із залізних стрижнів, а потім для краси покрив каркас тонким шаром рідкого цементу. Після затвердіння нова діжка виявилася несподівано міцною. Мон’є зрозумів цінність винайденого ним матеріалу і подав заявку на патент.

Папа Римский Бенедикт XVI осудил борцов за авторские права

( Read more... )

Джерело: wired.com




( Приклади виданих патентів України: )

Передивляючиь в інтернеті сайти різних патентних фірм знайшов таке: "Словенська комора патетових заступцов" (Slovenská komora patentových zástupcov).

Як дивно трансформується одне й теж слово у різних слов'янських мовах! Комора. У нас в коморі мотлох зберігають, а в Словенії - патентних "заступцов". Ха! Добре ще хоч не в склепі :-)

Вчора 20.05.2009 в Укрпатенті відбувся семінар, присвячений роботі загальнодоступних БД.

Переповідати все, що було сказано, я не буду, оскільки тези доповідей будуть опубліковані на сайті Укрпатента. Краще проінформую про найцікавіші моменти, які можуть бути залишені по за увагою.


1. Пан Іваненко несподівано порадував, що можливо таки буде колись запущена в експлуатацію система електронного (через інтернет) подання заявок на об'єкти інтелектуальної власності. Те, що ця система розроблена і може бути впроваджена "хоч сьогодні", всі чули від пана Іваненко, мабуть, впродовж останніх двох років. Затримка полягає в відсутності закону, який повинен регламентувати використання цифрового підпису для ідентифікації заявників та патентних повірених.
Верховна Рада в нас традиційно зайнята більш важливими справами, ніж прийняття законів, депутатам не до цифрових підписів. Щоб обійти Верховну Раду було запропоновано підготувати внутрішній документ "Тимчасове положення щодо використання електронного цифрового підпису", провести його через міністерство освіти і запустити систему електронного подання заявок хоча б в дослідну експлуатацію.

2. В найближчому майбутньому Укрпатет збирається викласти у відкритому доступі у вигляді БД відомості, які він отримує шляхом міжнародного обміну інформацією з патентних відомств інших країн. Це було б дуже цікаво. Сподіваюсь, що ця БД буде, принаймні, не менш функціональна ніж esp@cenet.

3. Для спрощення сканування документів пан Пустовіт (вкотре вже!) запропонував уніфікувати вторинні документи (листи, клопотання, заяви), що надходять від заявників. Колись він вже демонстрував тестову версію цієї програми, можливо вона буде інтегрована в систему електронного подання заявок.

4. Найболючіше і найцікавіше питання БД "Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг" обговорювалось більш за все. Як відомо, голова ДДІВ пан Паладій, своїм розпорядженням виключив з цієї БД найбільш функціональні поля, що зробило її майже непридатною для роботи. Коріння цього слід шукати в конфлікті між паном Паладієм і паном Полохало (голова комісії Верховної Ради). Пан Полохало ініціював запровадження безкоштовного доступу до цієї БД. Укрпатент виконав розпорядження Верховної Ради, базу відкрив і, тим самим, позбавився одного з джерел надходження коштів.
Все змінилось 12 січня 2009 року. В цей день, користувачі помітили, що з бази даних вилучені можливості пошуку за кількома популярними критеріями. Наступного дня на сайті Укрпатенту з'явилось повідомлення: "Згідно з розпорядженням Державного департаменту інтелектуальної власності № 111 від 31 грудня 2008 року, у базі даних "Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг" виключені із множини раніше установлених критеріїв пошуку наступні поля: "віденська класифікація", "ключові слова", "власник", "адресат". За вилученими критеріями пошук відповідних відомостей можна здійснювати в "БД Електронна версія акумулятивного офіційного бюлетеня "Промислова власність".
Нажаль база даних " Електронна версія акумулятивного офіційного бюлетеня "Промислова власність", до якої відправляють користувачів, надає інформацію починаючи лише з 2006 року, залишаючи по за увагою масив інформації з 1992 до 2006 року.
Керівництво Укрпатента в особі пана Іваненко пропонує користуватися повною версією бюлетеня на DVD , вартість якого складає 2 934 грн., при цьому заявляючи, що вилучення найуживаніших полів з онлайн- БД було зроблено, лише для того, щоб запобігти "непрофесійному проведенню пошуку". ;-)
Потім під час досить галасливої дискусії пан Іваненко, все ж таки зізнався, що причина всього цього є фінансовою.

Отже, висновок: якщо ви користуєтесь онлайн-БД, то ви непрофесіонал, а якщо заплатите за цю ж інформацію 2 934 грн., то вже можете називатись професіоналом. :-) Дуже цікава логіка!

Одна з учасниць семінару навіть запропонувала знов зробити платний (!!!) доступ до онлайн БД, тільки б но поновили її функціональність. На що пан Іваненко відповів: "Ну зробимо ми його платним, а завтра знов від Верховної Ради прийде розпорядження зробити його безкоштовним".

Я завжди поважав Укрпатент, але в даному випадку, його керівництво разом із ДДІВ поводить себе, ніби скупа свекруха. Дуже негарно, панове, дуже негарно!

5. Існують плани створення загальнодоступної бази поданих заявок на реєстрацію торговельних марок. Цитую пана Іваненко: "У нас є плани щодо створення інтернет-бази даних поданих заявок на торговельні марки. Але коли саме вона буде створена, це не знає ніхто. Якщо, вас цікавить особисто моя думка, то я би відкрив в би в безкоштовному доступі всі БД, які тільки є. Але це не я вирішую".

З огляду на поведінку ДДІВ і Укрпатенту щодо розглянутого вище питання, особисто я не вірю, в те, що така база буде створена.

6. Кількість заявок на всі об'єкти інтелектуальної власності знижується. Причина – минулорічне підвищення зборів. Детальніше про це тут.

Продовжуємо огляд абсурдних винаходів різних країн світу

Практичні й прагматичні американці намагаються заробити навіть на самих абсурдних винаходах. Серед них: спосіб гри з котом, спосіб гойдання на гойдалці, парасолька для захисту пива від сонця, труна, яка нахиляється, кухоль для пілотів тощо.


Українською: "Найбезглуздіші патенти США" http://www.romanenko.biz/ua/library/publication/15.html

По-русски: "Самые глупые патенты США" http://www.romanenko.biz/ru/library/publication/15.html

Знайшов сьогодні цікаву новину:

Хозяева смайлика принялись выбивать деньги с нарушителей.

SmilСобытия вокруг получения компанией “Суперфон”, работающей на рынке мобильной рекламы, патента на использование смайлика развиваются стремительно. Лишь вчера в СМИ появилось сообщение о том, что ООО “Суперфон” получило свидетельство Роспатента на товарный знак в виде смайлика, а сегодня уже случился первый судебный иск. Ситуация вокруг забавного графического символа перестала быть забавной.

Как стало известно нашей редакции, первый иск был предъявлен отнюдь не к “Одноклассникам”, президент которых считает дебилами тех, кто согласен платить за использование смайлика. Не получил повестку в суд и “Вымпелком”, который уже заявлял о нежелании платить из принципа. Первые претензии компания “Суперфон” предъявила изданию “КоммерсантЪ”.

Сутью судебных претензий является обвинение в незаконном использовании символа смайлика в статье - http://www.kommersant.ru/doc.aspx?DocsID=1168919.

В тексте по указанной ссылке несколько раз упоминается тот самый символ, патент на который и получил “Суперфон”. “КоммерсантЪ”, фактически, стал заложником ситуации, пострадав от стремления нести людям информацию.

Сумма иска пока не уточняется. Не исключено, что стороны заключат мировое соглашение, по условиям которого “КоммерсантЪ” будет регулярно публиковать новости о каждом новом событии вокруг того самого, запатентованного символа.
Джерело: Ricn.ru



Простий пошук в БД ФІПСа дозволив знайти всі свідоцтва на торговельні марки, що належать "Суперфону". Смайлик використовується в двох з них. Причому, в одному з цих свідоцтв смайлик є тільки одним з елементів знака.

Звичайно, можна використовувати інші смайлики, наприклад :) ;) :-) :-> або інші, можна використовувати навіть той самий ;-) відносно не зазначених в свідоцтві класів МКТУ. Але такі намагання привласнити те, що давно вісм відомо, засмучує.

"Маразм крєпчаєт!"

Завантажити свідоцтво Росії на товарний знак №370513.
Завантажити свідоцтво Росії на товарний знак №359510.

P.S. А ще вражає правова необізнаність журналістів. Чомусь називають свідоцтво на знак патентом, а деякі навіть лякають, що і звичайним користувачам чатів і мобільних телефонів відтепер заборонено використовувати смайлики.

Іноді, проводячи патентний пошук серед українських патентів на винаходи і корисні моделі, я натрапляв на дуже дивні і цікаві технічні рішення. Найбезглуздіші з них (звісно на мою думку) пропоную вашій увазі: автомобіль для збору платежів від населення, вічні двигуни на будь-який смак, пристрій для використання енергії зростання дерев, оригінальний спосіб утилізації вихлопних газів, піраміда для вирощування волосся та інші "досягнення" вітчизняних винахідників.
Все це в статті "Найбезглуздіші патенти України"
Російська версія: "Самые глупые патенты Украины".

P.S. Нехай не зловтішаються представники інших країн. Вже готуються аналогічні добірки патентів США, Росії і Європи :-)

Вирішив переоформити свій закордонний паспорт. Знайшов на сайті Кабінету Міністрів HOWTO "Отримання закордонного паспорта" .
У переліку необхідних документів бачу: "паспорт і копії сторінок 1,2 та прописка".
Ще один глюк наших законотворців? Яка прописка?! В законі "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" є термін "реєстрація", а ніякої "прописки" немає. В самому паспорті в мене є графа "Місце проживання".

Схоже на те,  що це HOWTO писала якась старорежимна ЖЕК-івська паспортистка.

Період роботи на заводі з виготовлення підйомної техніки дали наслідки у вигляді статті "Історія винайдення ліфта". Від примітивних стародавніх підйомників до космічного ліфта. Винахідник безпечного ліфта, перші патенти на ліфт, протистояння гідравлічних і парових ліфтів, винахід електричного ліфта, самі незвичайні ліфтові панелі.
Текст статті українською: http://www.romanenko.biz/ua/library/publication/11.html
Текст статьи на русском: http://www.romanenko.biz/ru/library/publication/11.html

Продовжую наповнювати сайт різноманітною інформацією. Сьогодні публікую статейку "Про шкоду надмірної популярності торговельної марки" ("О вреде чрезмерной популярности торговой марки").

Подана заявка, сплачені збори, триває експертиза. І ось, нарешті, одержано свідоцтво на торговельну марку. Торговельна марка використовується все активніше, все більше розгортається рекламна компанія, торговельна марка друкується на етикетках і на рекламних листівках, показується на телебаченні. Незабаром її вже знають всі: від малого до старого. Успіх! Так вважатиме багато людей і вони майже не помиляться. Широка популярність торговельної марки - безперечне досягнення маркетологів і рекламістів будь-якої компанії. Проте, як і все в цьому житті, популярність добра лише в певних межах.

Повний текст статті українською: http://www.romanenko.biz/ua/library/publication/10.html

Полный текст статьи на русском: http://www.romanenko.biz/ru/library/publication/10.html

У період змушеної відпустки займаюся оновленням інформації на своєму сайті. Сьогодні викладаю одну зі своїх спеціально написаних для цієї мети статей. Вона, звичайно, не претендує на наукоподібність і академічність, але зате в ній багато ключових термінів (пошуковики будуть чіпляти) і вона досить цікава.


...
   Торговая марка, товарный знак, знак для товаров и услуг, логотип, брэнд, фирменный знак — так по-разному мы называем обозначение, призванное отличать товары и услуги одного производителя от аналогичных товаров и услуг другого производителя. Мало кто задумывается, откуда возникла традиция наносить на товары эти обозначения. А началось все давным-давно с клейм, которыми пользовались древние гончары.
    История торговой марки начинается с древнейших времен, а именно с тех самых пор, когда в человеческом обществе произошло разделение труда и появились конкурирующие между собой ремесленники. Примерно с 5000 года до нашей эры человечество начинает массовое по тем временам производство глиняной посуды. Именно в этой посуде и появились обозначения, которые в наше время классифицируются, как торговые марки. Посуда, произведенная в Китае в период царствования императора Хонг-То, была маркирована первыми отчетливыми обозначениями, которые указывали имя правящего императора и имя производителя или место производства. Почти за 4000 лет до н. э. мастера Ассирии и Вавилона врезали в камни построенных зданий свои клейма. Эти знаки, обнаруженные археологами в XX в., можно считать предшественниками торговых марок.

...

Наконец, в 1896 году после нескольких лет подготовки и волокиты вступил в действие более совершенный Закон "О товарных знаках (фабричных и торговых марках и клеймах)". В нем товарными знаками признавались "всякого рода обозначения, выставляемые промышленниками и торговцами на товарах или на упаковке и посуде, в коих они хранятся, для отличия оных от товаров других промышленников и торговцев". Использование товарного знака признавалось правом, но не обязанностью лица, кроме случаев, специально установленных законом (клеймение изделий из золота и серебра, обязательная маркировка табачных и водочных изделий и пр.). Для регистрации знака необходимо было подать заявку в Департамент промышленности, мануфактур и торговли. Свидетельство о регистрации выдавалось на срок от одного года до десяти лет. В товарных знаках запрещалось использовать надписи и изображения, "противные общественному порядку, нравственности и благопристойности", помещать заведомо ложную или имеющую цель ввести покупателей в заблуждение информацию, изображать дарованные промышленнику или торговцу знаки отличия, предназначенные для ношения, а также использовать изображения наград и почетных отличий, присужденных товару, без обозначения года получения.



Полный текст статьи на русском: http://www.romanenko.biz/ru/library/publication/9.html

Повний текст статті українською: http://www.romanenko.biz/ua/library/publication/9.html

Минулого тижня я розпрощався з компанією "Національні алкогольні традиції" (НАТ), в якій працював з вересня минулого року на посаді провідного фахівця з інтелектуальної власності.
Що у підсумку:
- чималий досвід роботи у постійному стресі;
- два міжнародних свідоцтва на промислові зразки (отримані за Гаагською процедурою);
- три заявки на реєстрацію торговельних марок за Мадридською процедурою;
- розширення дії торговельних марок за Мадридською процедурою;
- безліч національних заявок на торговельні марки;
- два десятки промислових зразків;
- тринадцять заперечень проти торговельних марок "Хортиці" (головний конкурент НАТа);
- багато ліцензійних договорів на всі випадки життя;
- обмаль грошей (НАТ – не дуже щедра фірма);
- втомлені від старого монітора очі (НАТ – не дуже щедра фірма, дуже неохотно купує рідкокристалічні монітори)

Позаду залишилися ночі, коли я прокидався від того, що згадував про те, що необхідно зробити те і те, і те, а ось це треба робити терміново.
Тепер все позаду. Тепер з'явився час зайнятися власним сайтом, оновити його наповнення. Тож скоро з'являться нові статті на сайті і нові записи тут.

А ще я шукаю нову роботу та/або нових клієнтів. Моє резюме тут